24.Контроль якості роботи персоналу аудиторської фірми.
Аудиторський фірмі слід запроваджувати політику і процедури контролю якості, що забезпечують проведення всіх аудиторських перевірок відповідно до МСА.
Характер, час, політика та процедури контролю якості аудиторської фірми залежать від багатьох чинників (наприклад, обсяг і характер її практики, її географічна розосередженість, організаційна структура і співвідношення доходів і витрат). Відповідно, політика і процедури, прийняті окремими аудиторськими фірмами будуть різними, які і обсяг їхньої документації.
Цілі політики контролю якості роботи персоналу аудиторської фірми як правило містять:
Ø Професійні вимоги (персонал повинен дотримуватись принципів незалежності, порядності, об’єктивності, конфіденційності та професійної поведінки)
Ø Навички і компетентність (фірма повинна мати персонал, що досяг і зберігає професійні стандарти та професійну компетентність, необхідні для виконання ним своїх обов’язків з належною ретельністю)
Ø Доручення роботи (аудиторську роботу доручають персоналові, який має відповідну технічну підготовку і досвід, необхідний за цих обставин)
Ø Делегування (треба в достатній мірі направляти роботу, здійснювати нагляд і контролю над роботою на всіх рівнях)
Ø Консультування (завжди, коли це необхідно, треба консультуватися на фірмі зі спеціалістами, які мають відповідний досвід)
Ø Прийняття та збереження клієнтів (треба оцінювати потенційних клієнтів і постійно переглядати оцінку наявних клієнтів)
Ø Моніторинг (постійно проводити моніторинг адекватності й ефективності політики і процедур контролю якості)
25.Професійна етика аудиторів та їх відповідальність.
Міжнародною федерацією бухгалтерів в липні 1996 р. було прийнято Кодекс етики професійних бухгалтерів (КЕПБ).
Текст Кодексу складається із вступу і трьох частин, які стосуються професійної поведінки бухгалтерів і аудиторів різних рівнів. Частина А стосується етики всіх професійних бухгалтерів і аудиторів Частина В стосується етики всіх аудиторів Частина С стосується етики всіх найманих професійних бухгалтерів і аудиторів. У вступній частині наведено визначення термінів, які використовуються в Кодексі, обґрунтовано коротко необхідність прийняття і додержання фундаментальних принципів професійної поведінки (діяльності) бухгалтерів — аудиторів, наведено визначення цих принципів, а також порядок застосування Кодексу на національному рівні. Кодексом визначено, що професія бухгалтера-аудитора має характерні риси: 1) володіння відповідними інтелектуальними навичками, набутими шляхом освіти і підвищення кваліфікації, 2) схильність представників професії ідеї об’єктивності та загального кодексу цінностей і поведінки, прийнятому відповідним адміністративним .органом; 3) усвідомлення свого обов’язку перед суспільством в цілому в обмін на обмеження, які стосуються відповідної атестації (обмеження вступу до цієї професії, т. т. до галузі діяльності). Основні вимоги суспільства до аудиторів: 1) достовірність (в суспільстві існує потреба в достовірній інформації і надійних інформаційних системах); 2) професіоналізм (в суспільстві існує потреба в фахівцях, які можуть бути ідентифікованими різними користувачами, а саме інвесторами, кредиторами, замовниками та іншими зацікавленими особами, як спеціалісти з обліку і аудиту); 3) якість послуг (суспільству необхідна впевненість в тому, що послуги, які виконує аудитор, відповідають найвищим стандартом якості); 4) довіра (користувачі аудиторських послуг повинні бути впевненими в існуванні професійної етики аудиторів, як основи довіри до результатів аудиторської праці).
Фундаментальні принципи, яких повинні додержуватись аудитори: 1) Порядність. 2) Об’єктивність. 3) Професійна компетентність і належна старанність. 4) Конфіденційність. 5) Професійна поведінка. 6) Технічні стандарти.
Аудиторська палата України рішенням № 73 від 18 грудня 1998 р. ввела в дію Кодекс професійної етики аудиторів України, який запроваджує правила надання аудиторських послуг та фундаментальні принципи етики, яких мусить дотримуватися аудитор. Норми і фундаментальні засади етики, викладені у Кодексі етики, обов'язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг.
Визначальною
рисою професії незалежного аудитора є визнання ним відповідальності перед
українським суспільством. Метою професії незалежного аудитора є забезпечення
високого фахового рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці,
спрямованої на задоволення потреб українського суспільства.
26.Інформаційні технології в управлінні аудит фірмою.
У зв’язку з широким застосуванням обчислювальної техніки, комп’ютерних інформаційних мереж та систем у бізнесі та бухгалтерському обліку перед аудиторами постало завдання пристосування технології своєї роботи або навіть значної її зміни з використанням спеціальних методів і комп’ютерних програм при проведенні аудиту фінансової звітності підприємств, які застосовують автоматизовані фінансово-облікові системи. У світовій практиці аудиту питанням застосування інформаційних технологій приділяють значну увагу, зокрема, професійні організації. Про це свідчить, наприклад, постійне оновлення (з інтервалом в 1-2 роки) фактично всіх Міжнародних стандартів аудиту, що видаються Міжнародною федерацією бухгалтерів, в яких найбільших змін зазнають саме стандарт і положення про Міжнародну аудиторську практику, що стосуються комп’ютеризації аудиту.
Як у літературі західних авторів, так і в російських джерелах термінологія щодо комп’ютеризації аудиту та аудиту інформаційних систем не є сталою, а підходи до визначення методик значно відрізняються . У наведених визначеннях чітко простежуються три таких аспекти: 1) використання комп’ютерів для організації роботи аудиторської фірми; 2) перевірка та оцінка комп’ютерних інформаційних систем; 3) використання комп’ютерів і програм як специфічних інструментів для проведення аудиту. Загалом програмне забезпечення аудиту базується на комп’ютерних програмах (пакетах програм, утилітах), які можуть використовуватись як обліковий інструмент для обробки даних, сортування, створення і виведення файлів.
Аудит за допомогою комп’ютерних систем використовується для різноманітних процедур перевірки: тестування результатів обробки інформації в системі обліку клієнта; аналітичного огляду процедур для виявлення нестандартних випадків; доступу до файлів даних і бібліотек; тестування на відповідність нормативних засобів і систем управління, бухгалтерського обліку і контролю. Основні вимоги до аудиторських програмних продуктів: 1. Програма повинна бути забезпечена розвинутими засобами контролю операцій. Причому контроль операцій повинен здійснюватись не в момент оформлення документу чи проводки, як це прийнято в чисто бухгалтерських програмах, а окремо, коли в цьому виникає необхідність. 2. Розробка повинна легко перенастроюватися. Аудиторам доводиться працювати з різними замовниками, в яких різні облікові політики, прийняті форми звітності і документів, навіть плани рахунків. З цього випливає принцип підвищеної гнучкості системи. 3. Ергономічність системи. Під цим поняттям розуміють наявність засобів для зручного введення великих об’ємів інформації для оперативного і простого формування звітів. Іншими словами, програма повинна бути розрахована не на програміста, не на оператора, а на аудитора, сфера знань якого не в комп’ютерній сфері. До того ж це користувач, який, працюючи з великим обсягом документів, цінує кожну хвилину. 4. Зв’язок на рівні вихідної інформації з іншими бухгалтерськими системами. Додаткові засоби імпорту і експорту даних, представлених в різних форматах. 5. Простота засвоєння програми, її швидкодія, професіональна оперативна підтримка зі сторони розробника.
При проведенні аудиту з використанням комп’ютерних систем велику увагу потрібно приділяти аудиторському ризику. Основними факторами, які формують ризик аудитора, на нашу думку,є: децентралізація комп’ютерної мережі, географічна відділеність комп’ютерних терміналів, недостатній рівень знань бухгалтерського персоналу в області інформаційних технологій, відсутність внутрішнього контролю за функціонуванням середовища комп’ютерної обробки даних тощо.
Шляхами зниження рівня аудиторського ризику в системі електронної обробки даних є: застосування ліцензійних систем автоматизації обліку та аудиту; використання сучасного програмного забезпечення; застосування єдиного середовища комп’ютерної обробки даних в межах економічного суб’єкта, включаючи філії, підрозділи, представництва, дочірні підприємства тощо; функціонування спеціальної системи контролю програмного забезпечення; кваліфіковане визначення інформаційної політики керівництвом економічного суб’єкта; наявність довгострокового плану та стратегії розвитку системи комп’ютерної обробки даних економічного суб’єкта.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 Наверх ↑